[b][i]Отак би поруч йти все далі, далі…
У ті несходжені, незнані далі.
І кроки гамувати обережно,
Щоб часом не дійти до побережжя.
Бо там – обрив... і вже нема дороги.
Від сполоху підкошуються ноги,
А ти мене підтримуєш руками:
"Не бійся, мила – море перед нами"!
[/i][/b]
[i]З раннього
(З першої збірки "Дзеркала". - Львів:Каменяр,1991)[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739944
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2017
автор: Сіроманка