Під зливою любові й доброти,
Як під промінням сонячного світла
У темну ніч, де всі ми, як кроти,
Не бачили, і нам вона набридла,
Як під потоком чистого дощу,
Що врешті після болісної суші
Дає водиці кожному кущу,
Напоює блаженством наші душі,
Під зливою любові й доброти,
Немов під струмом свіжого повітря,
У Бога, брате мій, повіриш ти,
І люди всі без сумніву повірять.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739016
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 23.06.2017
автор: Петро Рух