Та все впорядку, майже в нормі
Я трішки заблукав в пітьмі
Мене пробачьте, Вас благаю
Я тільки кола на воді...
Які росходяться помалу...
Все далі й далі, від війни
І тільки в пам"яті - Навалу
нам роблять підлі москалі
Вони горлали -"Мы же братья!"
А за спиною гострий ніж...
Який тримали, як прокляття
Загнавши, посеред лопаток, між
І як, той снайпер вузькоокий
"Тримав" мене, три рази бив,
але Господь, Всіх, Український
Зберіг життя і захистив...
Помалу, відійшли від болю
Зарубцювались рани вже,
та тільки не пробачем горе
Бо Велич Нації, то Все!
І Я вже звик, що спозаранку
Коли на сході Сонця край
Теплом дарує на світанку
Це Україна, це наш Рай!
Олександр Захисник, 23.06.2017. 8-00
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738957
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.06.2017
автор: Олександр Захисник