Була колись в мене подруга,
гнила й бридка як та недуга,
неначе черв в душу залізе,
і поїда усе, що влізе.
Ненависна така, зі злобой,
усе не так, що ти не зробиш,
до біса заздрощів в кишені,
якщо погано - це не до неї.
Радітиме як та гадюка,
розпустить цілу купу слухів,
запре у скриньці твое щастя,
ще й намагатиметься сказать "Здрасті!"
Опустить очі наче не при чому,
благатиме прощення, податиме до долу,
буде клястися, що не від злоби,
а ти якщо простиш, то все піде по колу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738494
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2017
автор: Кетрінс