Не втримать пам’ять,
Що не дає спочити.
Ті спогади, що без упину мерехтять
В свідомості мов примарне щось.
Хоч би пішов дощ після спеки.
Для природи, а для душі – очищення потрібне
Понад усе. Водою життя. Змінити,змити та
Заспівати і засіяти слід добре, а не зле.
Душа втомилась від напруги долі,
Не може відійти від втрат .
Та жде турботи від тебе.
Діжа часу вичерпалася.
Але має наповнитися знову.
І нові зусилля прийдуть
На місце витрачених.
Хай прийде наснага та енергія
Для нових звершень та вершин.
Я- не одна у світі. Ти- не один
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738487
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.06.2017
автор: lesya_lesya