Вклонися низько в Ім’я Ісуса!

 Низько  вклонися,  моя  Україно,
Богу  Одному  Живому  Святому.
Він  бо  почув,  Свою  рідну  дитину
Й  не  дасть  на  поталу  ворогу  злому.

Всі,  хто  знесилів,  у  силі  здіймуться  
На  крила  орлині,  вітром  полинуть;
Всі  побіжать,  і  ніде  не  спіткнуться
На  горах  стрімких,  в  глибоких  долинах.

Дякую,  Господи!  Вічно  Ти  з  нами,
Всюди,  у  всьому  надійна  защита.
Вибач,  що  гнівимо,  словом,  ділами  –
Всі,  кому  Божая  правда  закрита.

Господи,  Правда  Ти,  Щит  наш  і  Милість.
Всіх  зміїв  жени:  шиплять,  причаїлись,
Злісно  кусають  вони  терпеливість;
За  гріш  продались,  щоб  кров  людська  лилась.

Прошу:  буди  всіх  байдужих  і  сплячих,
Що  ремствують,  брешуть,  вбивців  вітають,
Хочуть  готових  млинців,  ще  й  гарячих  –
Сорому  й  страху  –  нічого  не  мають…

Господи,  Боже,  веди    Україну,
На  землях  своїх  нехай  запанує!  
Рани  зціли,  і  зігрій  сиротину  –
Кожен  хай  бачить,  і  мир  поцінує.  
Вся  слава  Ісусу!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738362
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2017
автор: Тріумф