Нічний дощ

[color="#1411bd"][i]А  за  вікном  шепоче  дощ
Про  ніч…  про  день,  що  буде  завтра…
Як  сонце  розжене  з  просторих  площ
Людей  у  затінок…  Чи  варто
У  північ  думати  про  це?
Нічого  ж  дивного,  бо  спека,  літо….
Та  от  не  спиться…  і  тихцем
В  душі  не  зменшує  боліти
Передчуття  того,  що  не  сказав,
Не  відчував,  не  знав,  напевне…
Кудись  спішив  та  не  здогнав,
Лиш  лікті  позбивав  даремно.
Не  до  кохав…  не  до  любив  …
Не  дочекався…    не  пробачив…
Здається,  ніби  і  не  жив…
А  дощ  на  склі  як  сльози,  наче…
І  кожна  крапля  б’є  у  дзвін,
І  не  зупиниться  здається…
І  знову  цей  самотній  сплін,
Що  тугою  в  народі  зветься…
….Стихає  дощ….  стихає  біль,
Лише  легенько  лиже  серце…
Чомусь  згадалась  заметіль
Й  під  хмарами  на  двох  кубельце…[/i][/color]

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738172
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.06.2017
автор: AKM