Кажаном ніч забилась в вікні,
Тьмяна зірка ледь блимає в небі.
Думки линуть до неї смутні.
Зоре, зоре, без тебе я в склепі.
Серце б’ється об мур кам’яниць
Та здригається в пустку закуте.
Ні, не в праві я падати ниць,
Хоч тепло все тобою забуте.
І душа заблукала між спиць,
І шукає рятунку від стужі.
Обідранка, з безводних криниць,
Пісок кухлем черпає в напрузі.
Їй би краплю вологи, де й сіль,
Хай пече, те до певного часу.
Опостилість вмостилась в постіль,
Зачекалась душа баляндрасу.
16.06.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738103
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2017
автор: Валентина Ланевич