Легко жив, зростав в кар’єрі.
Владно, в царственій манері
Генерала так набув.
Жив з розмахом і не чув
Як біда стоїть у дверях.
В політичних каруселях
Зміна влади. І тепер
Статний наш легіонер
Без посади опинився,
Від «корита» відлучився.
І нарешті зрозумів –
Без посади він не вмів
На хліб чорний заробляти.
Ще й друзяки оминати
Стали Гриця раз у раз.
Дуже швидко плинув час,
А посаду не давали.
Та і про життя не дбали
Генерала Грицяка.
Отака прийшла біда.
Гриць же вперто не здавався,
Скаржився і копирсався
В тому бруді, що раніше
Був для нього всіх рідніше.
Бо тоді він керував.
Про державне? Ні, не дбав…
А ж тепер він – так ніхто,
Без посади, без авто,
І без друзів, без дружини.
Бо для власної родини
Статус Гриця – основне.
Кожен дбає про своє!...
Мріє Гриць про зміну влади,
Щоб отримати посади.
Пише скарги, в суд іде.
Вірить – правду віднайде.
Тільки правда однобока,
Кривувата, одноока.
Зміст один єдиний має –
Без «корита» Гриць вмирає…
Бо наркотик гроші й влада –
Наймогутніша принада!
29.04.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738102
Рубрика:
дата надходження 16.06.2017
автор: Вікторія Скуратовська-Кравченко