Життя, як світло. Вдень воно яскраве
Вночі ледь видно чи воно ще є.
Місцями воно дивне та цікаве.
А іноді ледь дихати дає.
Буває так журба накриє душу,
Що безперервно хочеться стогнать
Весь час нагадуєш собі: Я жити мушу,
І своє щастя маю наздогнать.
Воно було і значить має бути
Бо не зника безслідно нічого.
Лишилося лише його здобути.
І я блукаю в пошуках його.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738036
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.06.2017
автор: Щукіна (Гордієнко) Ірина