Ми прірва із відносин, тонке скло?
Так страшно крок зробити, ти не перший
І я не перша. Сонце запливло,
За обрій мрії, віри, любий верше.
Чи тихий захід, поклики дощу,
Соленого, раптового, так краще...
Хоч шепіт наболілий / не прощу /
Наважитись ступити значно важче...
Так високо знімілі береги,
Вдивляєшся в обличчя, може камінь?
То скло тонке і шепіт збережи...
Не втрачені, світанок ще настане.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737925
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2017
автор: Квітка))