Літній ранок скупався в росі (акро)

[b]Л[/b]тній  ранок  скупався  в  росі
[b]І[/b]  всміхнувся  прийдешньому  дню.
[b]Т[/b]и  замовив  собі  вже  таксі,
[b]Н[/b]е  сказавши  мені:"Подзвоню".
[b]І[/b]  дивилася  я  у  вікно,
[b]Й[/b]  шепотіла:  "  Оце  вже  і  все".

[b]Р[/b]анок  пив  з  ароматів  вино,
[b]А[/b]  минуле  писало  есе.
[b]Н[/b]аша  зустріч  остання,  як  сон,
[b]О[/b]бгортала  безмежним  теплом.
[b]К[/b]алатали  серця  в  унісон,

[b]С[/b]юркотав  цвіркунець  за  вікном.
[b]К[/b]азку  ніч  шепотіла  зіркам,
[b]У[/b]  якій  був  щасливий  кінець,
[b]П[/b]лив  над  річкою  низько  туман,
[b]А[/b]  під  ранок  прибіг  вітерець.
[b]В[/b]ін  навшпиньки  пройшовсь  по  траві,
[b]С[/b]пив  з  півоній  солодку  росу.
[b]Я[/b]  вже  в  сни  не  прийду  більш  твої  —

[b]В[/b]  них  я  місця  собі  не  знайду.

[b]Р[/b]ізко  хлипнули  дверці  таксі...
[b]О[/b]сь  і  крапка  в  короткім  есе.
[b]С[/b]вітлий  ранок  у  літній  красі
[b]І[/b]  нове  щось  для  нас  принесе.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737867
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.06.2017
автор: Радченко