Пам'ять малює картини
Колишніх драм
І заступає собою
Безмежний світ,
І зупинити не хоче
Оте кіно,
Що колись називала
Своїм життям.
На екрані чужою
Сама собі
І вдивлятися годі,
Та відвести погляд
Несила.
Хіба розбити екран,
Порвати на шматки
Оту картину.
А далі.
Темрява,
Подруга давня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737768
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 14.06.2017
автор: Траяна