Ірина Вовк. "ЛЕВ У ЛАВРОВІ. *СВІТЛО І ТІНІ"

[i](З  циклу[b]  історичних  портретів[/b])
[/i]
Князь    Лев    на    старість    теж    монахував.
Душа    сум`ятна    прагла    одкровення.
В    молитвах    ревних    чарою    спасення
сотала    с  в  і  т  л  о    сива    голова.

Христа    розп`ято  ...  Ідоли    падуть  ...
Криниці    задихаються    змілілі.
Життя    як    ватра:    в    кожнім    божім    ділі
твій    Дух,    мов    іскру,    ангели    несуть.
Оступишся    на    п`ядь    --    провалля,  хащі,
вся    гадь    земна    рамена    обів`є  ...
Коли    у    серці    Бог    --    ми    не    пропащі,
і    брат    з    лукавства    ближнього    не    вб`є,
на    міжусобну    бойню    не    прикличе
родів    слов`янських    княжих    отрочат  ...
Є    правий    Суд    і    є    всевишнє    Віче,
і    є    Петро    з    ключами    біля    чат  ...

...  Вартує    лев    у    княжім    передмісті  ...
(Вдаряє    пам`ять,    наче    сталь    дзвінка!)
Гінці    несуть    у    двір    від    Бели    вісті  ...
Констанції    пошлюблена    рука  ...
А    далі    --    вир:    все    татарва,    ятв`яги,
пожежа    в    Холмі,    тиха    смерть    Шварна́  ...
Данилова    спонука    до    відваги,
до    лицарства,    до    честі    знамена  ...
Та    на    вазі    --    супроти    злої  січі,
де    Куремса    стоїть    і    Бурундай,
Данило    й    Лев    у    ризі    Будівничій    --
на    хліб    і    сіль,    на    спільний    коровай!

...  У    Лаврові    вечірню    віддзвонили.
Наповнені    потири    золоті:
в    путі    несповідимій    до    могили
нас    мироносять    ангели    святі.
Кончина    тіла    --    не    бліда    константа
недосконалих    пошуків    земних  ...
Осяяння    могучого    таланту,
звитяжних    здравниць,    тембрів    голосних  ...

Суть    воїна    і    мужа,    і    привідці    --
се    отчий  дім,    зелена    отча    твердь,
глибінь    прозора    отчої    криниці,

тоді    --    в  и  с  о  к  а,    б  л  а  г  о  р  о  д  н  а    смерть!

...  Констанціє  ...  (Останні    поривання.
Остання    при    житті  відкрита    суть.
Останній    спалах    с  в  і  т  л  о  г  о    кохання  ...)

...  Твій    Дух,    мов    іскру,    ангели    несуть.

-----------------------------------------
[i]*  Лаврів    --    місцевість    у    Старосамбірщині.      У    Спаському
монастирі    князь    Лев    Данилович    провів    три    останні  роки
життя.    Помер    1301    року.    Похований    там    же.[/i]

(Зі  збірки  "Семивідлуння".  -  Львів:Каменяр,2008)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737576
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 13.06.2017
автор: Сіроманка