Сивіє вечір… Під вікном жасмин
Вмивається червневими дощами.
Дощить і в серці – і росте полин
Холодними самотніми ночами.
Вчорашнім «завтра» видивляюсь вдаль,
Із піднебесь для крил благаю сили.
В яких світах обвітрену печаль
На втомленім крилі моїм носили?
А люди не зникають в нікуди, -
Так хочу вірити в цю вічну догму.
Цілющий дощ – мов вічності сліди
На кущ жасмину, на мою утому…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737521
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.06.2017
автор: Олена Жежук