Я сміюся над усім
Лиш би не відчути втому
Я випив весь адреналін
Тепер би тільки не упасти в кому
Чужих сполук нервового вінця
Відчув на повну душу
Й тепер чекати мушу до кінця
Й ридати я безслізно мушу
І дочекатися життя
Що ще не йде до старту
І плаче зморено мана
Що не зловила шансу
А дні біжать в потоці снів
Окутують зізнанням
Що я допоки ще не жив
А лиш горів бажанням
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736927
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.06.2017
автор: Андрій Толіч