АВТОР - господар-експериментатор, пасічник, академік, доктор філософії, садибний і землеприватновласник ...
(ПОЕМНИЙ ТВІРИМ)
(1) Коли вийду на город – (2) Ось щириця розрослася...
бур’янів тут цілий зброд. Нічого собі вдалася?!
І ростуть вони завзято – А гречуха немов гречка,
господарями проклято. її видно іздалечка.
(3) Рясно скрізь вона біліє (4) Не порадує потребу –
і не сохне й не бджіліє? господареві у меду,
Бо не є це медоніс, а тому, що це гречуха –
лише водить нас за ніс. на яку сіда лиш муха.
(5) Якщо тим потрібні сапи, – (6) Мов модель є лобода
то останній – лише “лапи”: і швидка її хода,
виривається легенько височить над всим городом,
і копнується хутченько. так і рветься до господи.
(7) Ну, а де-не-де осот, (8) А берізка розстелилась –
для землі як-ніби дзот поміжряддя вкорінилась.
і колючий є такий – Мало сапкою зрізати –
цей бур’ян наш бойовий. треба корінь виривати.
(9) Живне добриво є гній, (10) Є волога, є й мокрець
а із ним як тут – пирій. і пахтить як той гнилець.
Його сапка лиш здолає, – Всю земельку він вкриває,
це знаряддя кожен має. косу гостру вимагає.
(11) Двічі-тричі сапували, (12) Тут забити слід тривогу,
а вони – повиростали розростаються ж надовго
і аби не заважали, – бур’яни усім відомі
то на них би й не зважали. на городі й біля дому.
(13) Моркву треба рятувати, (14) Зеленіє тут земля,
починає вже стікати, з неї лізе цибуля,
а буряк з полону рветься – хоч парфумами пахтить
поможу, бо підірветься. та бур’ян цим не зглушить.
(15) Тільки стали сапувати, (16) Хмарка хутко промайнула
а із неба – накрапати. і вже сонце підморгнуло.
Під дерева поховались – Сапувать зове мій лан –
бур’яни ж самі зостались. недорізаний бур’ян.
(17) Час вже знову сапку брати, (18) Бур’яни кладу рядочком,
бур’ян й мокрий сапувати, догори, а то і бочком,
бо дощі на увесь тиждень, щоб на сонці засихали
це ніхто уже не вижде. і мене не турбували.
(19) Отакі-то бур’яни, (20) А морока лиш одна:
як рослини – недурні, Береш сапку і до дна
та висмокчують всі соки їм коріння підрізаєш –
з продовольчих – без мороки. простір флорі визвільняєш.
(21) Можна б хімію впровадить, (22) Чи поганий весь бур’ян,
але Мудрість нам не радить хоч засмітчує мій лан?організм свій протравити ¬– Лопухи ростуть широко –
Люди ж довго хочуть жити! в спеку – радують же око.
(23) Ну, а красень сам будяк – (24) А жалка ця кропива
бур’ян гарний так і сяк, каротин який дава!
але він лікує й рани, – У Поплавського любима –
то чому ж тоді – поганий? ця оспівана рослина.
(25) Звідки тут знов череда – (26) Чистотіл завівся всюди,
ця рослина дорога, щоб раділи йому люди,
для людини є цілюща бо є ліками для шкіри,
і у нас є всюдисуща. правда, знати треба міри.
(27) Цвіт “ромашка” на городі, (28) Ось густюча вся луцерка
не зовсім вона в нагоді? стоїть мовчки, ніби в церкві.
Це – бур’янова ромашка Сіно буде для корівки
й не бере букет цей Дашка? в час морозної зимівки.
(29) Є й рослина – молочай: (30) І дзензівер не зникає, молоко у ній і чай: кожне літо розквітає.
як пожива дуже сильна, Водночас бур’ян і квітка –
бо кислотами мобільна. по городу немов мітка.
(31) Рву любисток без вагання, (32) У дворі – трав’яний рай,
знаю – буде очищання, що захочеш – вибирай:
якщо кинути у ванну, – тут і квіти, і чебрець,
то поринеш у нірвану. і гіркий цей полинець.
(33) Подорожник, конюшина, – (34) Устелився спориш щільно
придавила їх машина. і розлого, і мобільно.
А кульбаба скрізь жовтіє, А яка роса у нього,
всю поляну сонцем гріє. що лікує хворі ноги.
(35) Росте добре тут травиця, – (36) На паркані хміль обвився,
уже третя косовиця, листям й шишками розкрився.
бо така висока є, Ця рослина пивоварна, –
що й ходити не дає. тож росте вона не марно.
(37) Ще й зелений щит зробив, – (38) Отака є моя Флора
все собою затінив. на садибі й біля двору.
Так накрив усе щитом, Памятаймо: вся Природа
що не видно й за двором. нам дісталася й від Бога!
Троєщина. 24.05-04.06. 2014 р. (Перед поїздкою на садибу й город).
Травень; Червень 2015 року.... Після прибуття на садибу (тоді і нині), сапування та міркування-написання й доповнення-оновлення...
25-26 червня 2015 р. Хмелів на Роменщині...
ДОВІДКА. Кропива: багата на білок, варять каротинні борщі, готують салати; там, де вона росте, грунт багатий на гумус і пухкий, хороший попередник для городини, оскільки збагачує землю кремнієм, азотом, мікроелементами та амінокислотами; з неї готують також поживні добрива.
Лопух: охолоджуючий і заспокійливий засіб, можна у спеку прикладати до лиця; його цвітіння принаджує корисних комах, а корені – добре розпушують грунт і додають поживних елементів. Кульбаба: у своєму довгому корені акумулює кальцій; її верхню частину використовують у салати; а всю надземну рослину використовують для компостування я к мульчу. Молочай: старинний засіб народної медицини; наукова назва – еуфорбія (на честь Ефорба, придворного лікаря нумідійського царя Юби (в 54 г. до н. е.), який уперше застосував його лікувлаьні властивості; на Русі молочай використовували від водобоязні, «порчі», ліквідації бородавок, мозолей і плям на обличчі, а також як розслаблювальний і рвотний засіб та для лікування ракових пухлин; у народній медицині застосовується багато його видів, хоча їх склад є маловивченим. Полин: настійки заспокоюють шлунок; захищає одяг у шафі і сад від шкідників. Ромашка (лікарська): готуються цілющі настої; принаджує комахів-запилювачів. Деревій: цілюща лікувальна рослина; сприяє росту культурної флори, оскільки корені й листя виділяють інтенсивні стимулятори. Хміль: важлива сільськогогосподарська рослина; обов’яковий складник броварства; цінно-цілюща у медицині – його лупулін зашкоджує патогенним мікроорганізмам (антибактеріологічні властивості); гормон естроген (у шишках) регулює кількість вуглеводів і мінеральних солей в організмі людини; препарати хмелю заспокійливо діють на центральну нервову систему, проявляють сечогінну, гіпотензивну, протиалергічну, протизапальну, антимікробну, жовчогінну, противиразкову, болетамувальну, фунгіцидну, естрогенну властивості, стимулюють апетит; застосовують при вегетосудинній дистонії, аменореї, естрогенній недостатності яєчників, хворобах печінки, селезінки, міокардиті, гіпертонічній хворобі, збудженнях, виразках, лишаї, раку шкіри, ревматизмі, для миття голови при облисінні; ефірна олія хмелю входить до складу препарату валокордину, що застосовується при серцево-судинних хворобах. Вона містять близько 200 різних компонентів, з характерним ароматом. Чебрець: сильний антисептичний, бактерицидний, протигіпертонічний, потогінний засіб, що має виражену заспокійливу та болезаспокійливу, ранозагоювальну, протисудомну, сечогінну дію; застосовується при лікуванні невралгій і невритів, захворювань шлунково-кишкового тракту і сечостатевої системи, а також завдяки наявності ефірних олій широко використовують при лікуванні захворювань органів дихання й застуд; вивари та настої чебрецю зазвичай вживають у народній медицині при захворюванні дихальних шляхів тощо.
Значно повніше знайти відомості можна за окремим гугл-пошуком по рослинах та на сайті «Академія здоров’я» – «Цілющі бур’яни», в інших джерелах ...
P/S: Повесні і щоліта доводиться боротися з бур’янами… Для цього витрачається чимало часу і зусиль... Та чи всі їх треба знищувати? Як виявляється, багато бур’янів є корисними і цілющими для людини.В.Б.
Оновлено 07 червня 2017 р. м.Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736888
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 07.06.2017
автор: Зореслав Благомирів