Робити некорисливо хоч щось
Почни потрошечки та не чекай
Ні вдячності, ні шани від когось —
І в серці ти відчуєш справжній рай.
Тобі про це ніхто ще не казав,
Тебе навчили жити навпаки,
Отож ти, брате, наче мертвий став
До споживацтва звичці завдяки.
Цій звичці потурати — марний шлях,
Ніхто до щастя ним прийти не зміг.
Залиш його і вільний, ніби птах,
Лети і щось роби на благо всіх.
Із циклу віршів 2011 року "Злива щастя" www.PetroRuh.com/2011.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736886
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2017
автор: Петро Рух