В народі кажуть: в літню пору
не встигне ніч лягти на піч,
і швидкоплинно йде, як в нору,
втікає з простору вже пріч...
Сонце підніметься найвище,-
сонцестояння - гарний день.
потім сховається найглибше,
темрява вкриє весь Південь...
І золотавий цар Юпітер,
не буде видимим таким,
бо побратим щербатий Місяць,-
плавати буде перед ним.
На Півночі ж буде заграва,
срібляста, видима в цю ніч,
буде чудовою забава
на небокраї там щоніч.
У ці короткі літні ночі,-
Сатурн не зникне із небес,
його побачать всі охочі:
п"ятнадцятого - в ніч чудес.
В екваторіальній площині,
над ним "повиснуть" і кілечка,
красу розкриють цьогоріч,
торкнуться кожного сердечка!
Не зрадить очі і Арктур*,-
у східній половині неба,
з блакитним відтінком статур
буде втішать всіх зірка Вега*.
А далі на південний схід,-
від неї білий Альтаїр*
на півночі залишить слід
Денеб* блакитно-білий цвіт.
Денеб, до речі, у наш час,
через зеніт щораз проходить,
та й буде видимий і в нас,
наука вже про це доводить.
Отож не будем марнувать
червневі ці короткі ночі,
а будем в небо повертать
і телескопи, й свої очі!
Бо ж щоб побільше нам узнать,
і все найкраще щоб побачить,
ну треба трохи менше спать,
сон зрозуміє нас й пробачить...
Такі короткі літні ночі,
за те ж і довші літні дні...
Хтось ніччю спить, а хтось охоче,-
спостеріга зірки ясні...
****Арктур, Вега, Альтаїр, Данеб - найяскравіші зірки
на небосхилі, що зоріють неподалік Сатурна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736752
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2017
автор: геометрія