[color="#1a56cc"]Сувій гортаю прожитих років
У кожному — частинка долі,
Яка мене крутила, наче млин,
Сталеву гартувала волю.
Ніколи не ходила навпростець.
Легких шляхів я не шукала.
Назустріч людям завжди я ішла,
Свою їм руку подавала.
Господь хороших друзів посилав,
Які зі мною в радості були.
І горе ми ділили пополам,
Тож вдячна їм, і сонцю на землі.
Крутив свої педалі метроном.
Життя шалено поспішало.
Із небом часом плакали разом.
Та цього долі, бач, замало...
Нових підкинула випробувань.
Хіба ж вона у нас питає?
Для кожного у неї є свій план,
Чом тяжко так в житті буває?...[/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736559
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.06.2017
автор: Ніна-Марія