Я десь руками згрібаю тишу.
Я розумію :тебе не буде.
Я сотні віршів тобі напишу.
А ти ще будеш сто літ усюди.
Я буду вкотре себе винити,
Що відпустила... Це ж неможливо!
Я буду в вічність тебе любити.
Та це для тебе не є важливо.
Я буду бити руками землю.
Я буду вити на місяць тихо.
Я зрозумію, що це даремно.
Це не взаємне, це моє лихо.
Від сліз я впаду... Й роздавить вихор...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736453
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2017
автор: Відочка Вансель