Неминучий

Я  збитий  з  пантелику,
Хто  збудував  ці  хмародери?
Біля  метро  каліка
Сповіщає  початок  ери.

Цей  світ  збожеволів
Від  Європи  до  Арктики!
Така  його  воля…
Щастя  синтезують  мої  кришталики.

Люди  прагнуть  щирості
І  їх  можна  зрозуміти.
Я  не  хотів  вирости,
Що  ж,  тепер  ми  квити.

Не  зрозуміло,  що  зі  мною,
Чи  то  оби́да,  чи  обра́за?
Червнева  туга  за  зимою
На  вухо  тихо:  то  відраза…
04.06.17

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736381
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 04.06.2017
автор: Олександр Подвишенний