У ЗЕМНОЇ КОРИ



Тіні  стану  покривились
На  нерівностях  землі.
Я  живу  завжди  в  надіях
На  хвилястості  кори.

Я  до  них  крокую  вперто,
Я  їх  взую,  одягну
І  віддам,  як  Данко,  серце,
Щоби  ми  були  в  ладу

І  з  собою,  з  вільним  світом,
Щоб    без  скрипу    йшло  життя,
Щоб  гуманні  брались  цілі,
Лиш  до  них  йшла  колія.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736330
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.06.2017
автор: seroglazka