Куди подівся яблуневий цвіт ,
той , котрим душа буяла .
Скільки довгих тебе
чекала літ.
Під зорями сліди шукала .
І розлетілися білі ,
ніжні пелюстки .
І покружляли наостанок .
Змінює весну лід .
Холодний вкриває світанок .
Не відкрив ти душі
скарбницю .
Попелом надій посипані дні .
Так не розцвівши до кінця ,
зриваю яблуницю.
Чекання були марні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736228
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2017
автор: БЕЗ