Якось Ви невчасно зі своїм "люблю".
Я перечекала, попіл посадила.
Вибачте.Кохання я не пригублю.
Я його сльозами все до краплі змила.
Якось Ви невчасно, що найкраща всіх.
Видно, сумнівались і шукали кращих.
Маєте Ви право. Це ж ніяк не гріх.
Хай Господь дарує Вам найкрасивіших.
Якось Ви невчасно через стільки днів.
Я ці всі хвилини Вас не відпускала.
Ви пішли від мене. Де взяти б тих слів,
Що вже від сьогодні я Вас не чекала?
Що ж. Я не єдина. Скільки ж бо людей.
Скільки є красивих. Скільки в світі вільних.
А мене забудьте. Серед всіх ночей
Будуть інші ночі. Та не буде спільних,
Де були ми в щасті наче божевільні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736127
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2017
автор: Відочка Вансель