В високих травах ромашок назбираю
і своє літо гарно заквітчаю.
Тепле проміння сонця подарую,
з дощем веселку кольорову намалюю.
Червоним розмалюю маки ніжні
і жовті й сині квіти дивовижні.
Я так скучала. літо за тобою,
за теплим днем, зеленою красою.
За запахом трави, що у покосах,
за ранками у золотистих росах.
У лісі за солодкою суницею,
за річкою із теплою водицею.
Скучала, за колоссям жита. в полі,
за білим. легким пухом на тополі.
Душа радіє півонії в саду,
волошки сині в пшениці віднайду.
За вечором, де пахне матіола,
і за дощем, що веселить усе довкола.
Із радістю й любов"ю, я літо малювала.
бо так скучала. так за ним скучала.
Автор Лариса Мандзюк.
01. 06. 2017.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736046
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.06.2017
автор: -