Скріплення кістками
(Сонет)
Тобі погано. І мені погано.
Ніяк хіба що буде тільки там,
де вже лежиться сестрам і братам
в землі на рівні в цілім світі знанім.
Уже фізичні та духовні рани
залишаться хіба що ворогам,
що осквернили наш соборний храм
брудними окупантськими ногами.
Стражденна Батьківщина нездоланна
так само не байдужа буде нам,
як і наземним донькам і синам
з їх битвами важкими та трудами.
А землю, в ранах з вибухових ям,
ми скріпимо нетлінними кістками.
–––––––––––
©Анатолій Загравенко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735942
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.06.2017
автор: Анатолій Загравенко