Я окунувся в океан твоїх очей, без берегів
Й нема спасіння, просто «потону»
І скільки ще про очі твої напишу віршів
Часу ще скільки у роздумах про тебе проведу
«Чому» - на це і відповідь я не знайду
Її як не шукай – немає
Як жити з цим? Шукаю тебе, й за тобою йду…
Це серце, і воно кохає
О квітко, дивовижна - не моя
Я можу тільки рук твоїх торкнутись
Для тебе буде литись ще поезія моя
Думки до тебе будуть ще тягнутись
Хай тільки ця любов - добро дає
Інакшого й не може бути
Я тішуся, що ти десь є
Я дякую, що можеш чути!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735581
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2017
автор: Witer