Зірвусь у прірву чи злечу до зір?
Чи скою гріх, чи заслужу прощення?
Сочиться із пера п’янкий ефір,
Ти тільки віршам вір, о мій священний.
Ятриться в серці біль солодких мук.
Твої слова до рани прикладаю.
Будую у душі тюрму для муз
Із каменів, що стелять шлях до раю.
Рукописи спалити чи мости?
Та не горять тепер ні ті, ні інші…
Втекти від себе чи в собі брести?
Плоди кохання нашого - лиш вірші…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735467
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2017
автор: Лілія Ніколаєнко