Повільно сонце сходить – щастя вже дарує
Легенький вітер, та пташиний спів
Невже не бачимо це ми, хай серце чує
Навколо щастя та любов – без слів
А ще є Ти – перлина, що кохаю
Як не було б, що б не казав – це справді так
Не мріями – в реальності піднесений літаю
Який солодкий то любові смак!
А треба було всього тільки доторкнутись
Побачити, а далі вже відчув тепло
Творіння Бога дивовижне, спробуй озирнутись
Повсюди, в краплі кожній всесвіту – любов
О пташко, дякую, що можу це я відчувати
Любов – це чудо, дар, ще невідомий до кінця
Що ж, буду ще досліджувати й пізнавати…
Ти – справжній подарунок від Творця!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735376
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2017
автор: Witer