Свого життя збираю миті
Ув намистини, ув одне.
Аби на груди положити
Життя намисто дороге
Коштовне, міниться у блиску,
Одна, як нічка, друга - день,
Одна - застигнута сльозина,
А інша - смаку черешень
Одна -то щастя... Тай у небо!
А друга - втрати і печаль...
Наступна - затишок, надія,
А далі- то душа і жаль
Вляглось намисто у дві низки,-
Воно і радість , воно- біль,
Мого життя зі мною миті-
Червоне-солод, чорне-сіль
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735326
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.05.2017
автор: Надія Карплюк-Залєсова