Поведи мене у літо своє.


           З  весни  моєї  у  своє  літо
           Поведи  мене.
             І  най  кожен  там  знайде  своє.
             Хто,  що  шукає,  най  те  пізнає!
             Міняється  наше  життя.
             Чи  то  відчуття  міняють  наше  життя?
             Чи  час,чи  просто  збіг  обставин-
               На  чому  наголос  із  них  поставить?
               Мабуть,  ЧАСУ  розділити  ношу  нашу.
               О,  скільки  часу  вже  пройшло,
               І  скільки  всього  вже  було.
               Так,  не  обставини,  а  ЧАС
               Вирішує  усе  (не  все)  за  нас.
                 Ми  мусим  підкоритись  часу,
                 І  розділить  Господню  Чашу.
                 У  Дусі  Святому  знайдемо
                 Спасену  дорогу  до
                 Предвічного  Отцівського  Дому!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735321
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2017
автор: яся