Моя птахо,лебідко любові,
Моя вірна , подруго, свята,
Мої вже посріблилися скроні,
Та для мене ти все молода
Так минули літа швидкоплинно,
Як Говерли гірський водоспад...
Я продовжую пити невпинно
Твого тіла п"янкий аромат
В вишиванки вдягнемося нині,
І підем в наших юностей сад,
Де пташня голосна на калині
Розливає весняний каскад
Я молитиму прощення в тебе,
За всі дурощі, що учинив...
Тільки знай, що нікого, крім тебе
Я в своєму житті не любив!
Ти мене не благай, бо не встану
З наболілих старечих колін...
Стану муром гранітним для тебе,
Берегине, моїх поколінь
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735025
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2017
автор: Надія Карплюк-Залєсова