Лубочна мила всім картина:
Женці із косами ідуть,
Птахи у вирій клином линуть,
Отару чабани женуть.
Біля колодязя дівчина
Частує козака з відра,
Рясніє в кетягах калина,
За обрій сонце зазира.
Це ж наше кровне, це - коріння,
Глибинне, втілене митцем.
Вдивляюся до заніміння
У прапраправедне лице.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735009
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2017
автор: Володимир Кабузенко