Росами босими вкриє покоси всі.
Птахи у вирій ,душа у політ.
Марними барвами ,мрієй захмарною
Думи скріжалями, тілу під звіт.
Весни обурені грізними бурями.
Долі сполохані гнівом небес.
Сіються хмарами річки оманливі.
Спогади душам наказ віддають.
Серед гріхів марнуємо долю ми.
Проміж стежин шукаємо шлях.
Серце чутливе совісті кориться.
А безсердечним життя лише прах!
[url=""]https://youtu.be/tXJ_8MjZbaQ[/url]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734708
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 23.05.2017
автор: volhov