Пройшли п’ять років, як колись
Дев’ять поетів тут зійшлись:
Ремньов, Усенко, Воробйова
І Нестеренко – майстер слова,
Летюка, Плющ і Сокуренко.
Ще й Каравай та Ош-Костенко.
Сиділи, думали, гадали,
Млинці гречані наминали…
Хотілось бути всім укупі,
Товкли водичку-мрію в ступі.
Дійшли до згоди в одному:
- Давайте створим СПУ!
Які думки були гарячі
Про перемоги та невдачі,
Структури, цілі і Статут.
Усе зв’язав думок тих спрут.
Яка прекрасна була мить!
Весна надією дзвенить,
А ми зібралися на збори,
І кожен з нас читає твори.
Хоч досвід був малий писати,
Але серця такі завзяті!
За діло ми стояти вміли…
А як же успіхам раділи!
Всі дружні, щирі, наче рій,
Немов би йшли в останній бій.
І отамани були славні.
Тому і мрії ті не марні!
Про все, що мріяли, збулось –
Погляньте, скільки нас зійшлось!
А в наших творів у країні
Знайшлося скільки друзів нині:
Вони в окопах на Донбасі,
В містах і селах. Дайте часу,
Та щоб весняна, мирна днина –
Оцінить вся їх Україна!
Навічно слався наша СПІЛКА,
Як золотого часу гілка
І єдність, щирість, гідність роду,
Як велич нашого народу!
29.04.17р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734683
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2017
автор: Дмитро Юнак