Ріки медові…



Постіль  стели  мені  –
Чистий  арктичний  сніг.
Квіти  збирай  мені  –  пряні  альпійські  луки.
Випий  мене,  вітре…  сонячний  оберіг,
Щастя  циганське  –
     з  рук  у  найперші  руки.

Йди,  сіроманцю,  
На  спалах  готичних  вій.
Серце  навпіл  (власне,  знати  тобі  не  конче)
Грай  же,  сліпий  заклинателю  древніх  змій.
Ріки  медові…
     я  засинаю,  вовче…


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734400
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2017
автор: гостя