Остання крапля - переповнено бОлю.
Бери свою волю і йди!
Не озираючись...
Той тягар забери ,
що на мої думки наляг.
Ти десь між злом і ненавистю
застряг.
Мені важко нести.
Навіть прости!
Хоч немає вини.
Може є?
Рятувати - чи відпускати?
Хіба можу знати?
Та не має любов бути важким
каменем.
Знаєш , остання крапля
переважила
ті кілька щастя споминів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734206
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2017
автор: БЕЗ