Можливо, ти мене побачиш в сні

Можливо,  ти  мене  побачиш  в  сні
В  одну  з  ночей.  Із  білої  безодні
Я  вийду  в  світ,  і  ліхтарів  вогні
На  мене  кинуть  погляди  холодні.

Протягнеш  руку  –  я    ступну  вперед,
Зустрінуть  погляд  очі  волошкові,
І  буде  ніч,  мов  той  травневий  мед,
Й  ти  подаруєш  океан  любові.

Я  потону  у  ніжності  до  дна,
Ти  будеш  цілувати  безупинно
І  зрозумієш:  в  світі  я  одна,
І  очі  опускатимеш  провинно.

Ти  зрозумієш:  долею  дана,
І  ніч  не  ніч,  коли  мене  немає,
Твій  мозок  усвідомить:  «Лиш  вона»,
І  серце  промовлятиме:  «Кохаю!»

Це  тільки  сон!  Можливо,  я  наснюсь...
Можливо,  завтра,  чи  колись  з  роками!
Я,  наче  білий  лебідь,  в  сні  з’явлюсь
І  розірву  цю  відстань  між  серцями

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733947
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2017
автор: Ольга Гала