Коли така нічка
востаннє була.
Небо вкрила
зоряна роса...
І сплітаються вогні
у візерунки.
Простягаєш руки -
ждеш на подарунки.
Я б сама тобі небо дала
океани любові й добра.
Повітряну кулю із
щастям пускаю
до зорекраю. .
Усім всього хай вистачає.
І БЕЗ крил -
на птицях - думках літаю.
Серед росів - покосів блукаю.
Нічка яка?
Золоту середину
відшукаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733925
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2017
автор: БЕЗ