Пробач жаль я не з тих

І  гордість  моя  є  безмежна  ,  
За  те,  що  себе  так  повів  ,  
В  ту  ніч  хтось  хотів  просто  сексу  ,  
Пробач  жаль  я  не  з  тих  ,  
Для  мене  -  це  щось  більше  ,  
Тобі  не  пізнати  цього  ,  
Навіщо  лягати  у  ліжко?  
З  тією  яка  не  відчує  всього.
Так  гордий  цього  не  цураюсь  ,  
І  знав  чому  ти  прийшла  ,  
Жаль  сама  не  дізналась  ,  
Для  мене  головне  почуття.  
Навіщо  віддаватися  всім
Тим  хто  не  розуміє?
Поклик  твоєї  душі  ,  
Бажання  твої  ,і  приховані  мрії  ,  
Не  даром  колись  хтось  сказав  ,  
Серед  тисяч  безмежно  красивих  ,  
Обраємо  завжди  ми  тих  ,  
З  ким  душа  буде  щаслива  ,  
І  тіло  -  це  тільки  маска  
Із  часом  знімаєм  її  ,  
Без  нього  чого  ти  є  варта  ?
Пізнати  цього  не  зумів.  
Вважаєш  боявся  ,  слабак  ,задню  здав  ?
Так  знай  все  не  так  ,  
Із  тисячі  завжди  ,  
Оберу  все  просте  ,  
Ну  лиж  оригінал.  
Бо  копій  достатньо  ,  
Багато  було  їх  в  моєму  житті  ,  
Я  думав  ти  інша  ,  
Жаль  тільки  все  навпаки  .  

"  5.5.2017.  23:08  "

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733876
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2017
автор: moon_in_the_dark