Торкнись легенько неба.
Повір , так справді треба.
Відпусти свою неволю.
Ввірветься справжня доля.
Наскрізь по тілу ,
крізь серце
невидиме ,
та сильне
вмить розіллється.
Крізь асфальти
квітка проб'ється.
Оживе і оживить тебе ,
світла часточку в собі знайдеш.
Тільки раз легенько
до неба торкнись.
Наважся!
І усміхнись...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733794
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2017
автор: БЕЗ