Полощать берег хвилі неупинні,
Кидають мушлі і великі, і малі.
Життя клекоче у своєму плині
На територіях прадавньої землі.
Манірні пальми розпустили пальці
І ними виграють на клавішах вітрів,
У такт мелодій влаштували танці
Серед екзотики тропічних островів.
Мелодія сплелася в стоголоссі.
У море, з берега, полинула луна...
А ти купаєшся в моїм волоссі,
Я ж падаю у прірву, що не має дна... 31.10.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733787
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2017
автор: Lana P.