[i](поетичні мініатюри)[/i]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=i4rUzegW7iQ[/youtube]
--------------------
[color="#1327c2"]Зима[/color]
Дерева чорні, чорні ріки і поля
хтось білими зненацька поробив.
Будинки ж білі й хмари почорнив –
у негатив перетворила все зима.
-----------
Здається хвилі заморозились морські –
такі із снігу надуло́ горби́.
Як щогли затонулих кораблів,
ялин стирчать з заметів стовбури́.
-----------
Від холоду сосни на вітрі тремтять.
Навіть тіні в них сині.
Спалахують цятки в повітрі –
це, мабуть, повітряний іній.
[color="#ed3e09"]Весна[/color]
Весняний теплий промінь ще не встиг,
як слід достатньо все кругом зігріти.
В затінених місцях лежить ще сніг.
Та він якийсь старий вже, целюлітний.
-----------
Травневий дощ збиває з яблунь цвіт,
зволожить землю і прикрасить білим.
І радості й печалі млосний гніт
напоїть душу спокоєм тужливим.
-----------
Мене все важче здивувати.
але дивуюсь сам собі –
мене ще здатні хвилювати
ці перші квіти весняні.
[color="#09ed59"]Літо[/color]
Небо, як велике око, дивиться на квіти.
Із його зіниці – сонця – світло м’яко ллється.
Дощ накрапує сльозами, а земля сміється.
Радісний кінець в весни, бо почнеться літо.
-----------
Я милуюсь барвами лугів,
квітами яскравих кольорів.
Може щось гарніше в світі є,
та мене влаштовує і це.
-----------
Літо. Рибалка. Ставок. Поплавок.
Треба б позбутись домашніх думок.
Та брижами ходять думки по воді
про тих хто зали́шився вдома сидіть.
[color="#ff3c00"]Осінь[/color]
Червоні дуби і оранжеві клени,
жовта береза й зелена сосна,
сині хмарини в блакитному небі –
в осінньому лісі райдуга гра.
-----------
Облітає листя
з дуба і тополі.
Переміна місця –
переміна долі
-----------
З дерев повільно листя опада.
Золота́ва і врочиста ту́га.
Лавка у парку стоїть одна.
Посиді́ти б на тій лавці з другом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733769
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.05.2017
автор: Віктор Ох