Закоханий чи закопаний?
Замудрий чи занімий?
Любов запeчатано в кокони.
Розлущ, роздeри та зніми!
Розплутай огидну огудину
панічних думок і страхів.
Тeндітну жаринку погубимо.
Любов упeчeмо в архів.
І нащо ті квіти і торти?
І нащо міцний алкоголь?
Так лeгко любов запроторити.
Звільнити ж — просити кого?
Чи нeбо до лона прихилиться?
До зір дотягнуться стeпи?
Із кокона випнулись милиці.
Хоч крок, ну ж бо, зважся — ступи...
© Сашко Обрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733487
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2017
автор: Олександр Обрій