Художник бере полотно і мольберт,
У нього фарби завжди під рукою.
Старанний добрий чоловік інтроверт
Малює світ квітучою весною.
Ще зночі задумав картину нову:
Карпатські гори, схід сонця, ялини...
Змальовує пензлем природу живу.
Пройдуть непомітно праці години.
Картина постане на тім полотні:
Яскраве сонце, проміння сліпуче,
Чистенька водиця у річці на дні,
Дівчина гарна, дерево квітуче.
Вкладає душу художник в картину,
У задумі мовчки із пензлем стоїть,
Ніби горИ дістає він вершину.
Залишиться пам*ять на кілька століть.
Дарунок від Бога прийняв цей талант,
Гаряче сердце слухав схвильований,
Роками важкими проніс діамант,
Щоденно вміло ним відшліфований.
Фото художника М. П. Якубовського ( Україна )
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733484
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2017
автор: Світлая (Світлана Пирогова)