Матусі очі, сповнені любові

[i](Всім  матерям  присвячується)  
[/i]
Матусі  очі,  сповнені  любові,
Неначе  зорі  ясні  ніжно  сяють.
У  темряві  зігріють  вечоровій,
Тепло  назавжди  в  серці  залишають.
В  них  смутку  й  радості  ховається  роса,
Сльозинками  стікає  по  щоках.
У  материнстві  істинна  краса,
Коли  дитя  тримає  на  руках.
Матусі  серце  нам  дарує  ніжність,
Лише  вона  так  може  пригорнути.
Розлука  з  нами  –  то  для  неї  вічність,
Яку  вона  спроможна  лиш  збагнути.
З  молитвою  за  нас  порине  в  сон,
Коли  злипаються  її  від  втоми  очі.
Лиш  серце  б’ється  з  нашим  в  унісон
У  темряві  крізь  відстань  серед  ночі.
Матусі  руки  у  свої  візьміть,
За  те,  що  нас  ростила  й  доглядала.
До  них  губами  ніжно  припадіть  –  
Розквітне  мами  усмішка  ласкава.
Завжди  звучатимуть  у  пам’яті  пісні
Дитинства  мелодійно-колискові.
Горітимуть,  як  дві  ясні  зорі
Матусі  очі,  сповнені  любові.

©  S.Nemo
14.05.2017

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733399
Рубрика: Присвячення
дата надходження 14.05.2017
автор: Finist