Пробач мене, матусе, за гріхи

Пробач  мене,  матусе,  за  гріхи,
За  очі  у  сльозах,  твої  тривоги.
У  світі  найдорожче  всього  –  ти!
До  тебе  повертають  всі  дороги,
До  тебе  линуть  серце  і  думки,
За  тебе  я  молюся  тихо  Богу!
Мого  дитинства  світлі  сторінки
У  труднощах  стають  на  допомогу.
Я  в  небі  вже  давно  самотній  птах,
Та  тільки  обіймають  твої  руки  –
Знов  пташеня.  А  ніжність  у  очах
За  мить  прощає  довгії  розлуки.
Ти  не  гнівись.  За  все  мене  прости.
Так,  я  така,  куди  себе  подіти!
Та  лиш  до  тебе  всі  ведуть  мости,
І  тільки  ти  умієш  так  любити,
І  тільки  ти  чекаєш  до  зорі.
Твої  слова  уміють  лікувати.
Твої  слова  –  то  Божі  ліхтарі,
Що  за  роки  навчилась  цінувати.
Ти  -  моє  все.  Я  дякую,  що  є,
Що  я  живу,  що  мрію,  що  сміюся.
Пробач  мене,  матусе.  Все  моє
Я  покладу  до  ніг  твоїх.  Схилюся
І  поцілую  сивину  твою.
Я  вдячна  Богу  за  усе  на  світі!
Матусе  рідна,  я  тебе  люблю!
Візьми  від  мене  ці  весняні  квіти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733345
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2017
автор: Ольга Гала