У моєї мами під вікном
Розплескались хвилями волошки.
Пнуться мальви райдужним чолом
В синяву засіяну горошком.
Призьба обгорнулася плющем.
Пахнуть літом трави у покосах.
Нахиляють мамі на плече
Соняхи голівки жовтокосі.
В мами досі дерев’яний пліт —
«Що із того діти, що убого?
Бачив хто, щоб я на схилі літ
Заховалась від людей і Бога?»
У моєї матінки життя
Висікло гравюри на долонях…
Час летить, але для мами я
Все така ж маленька, мила доня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733319
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.05.2017
автор: Олена Іськова-Миклащук