Чом ти, доле, такая…



Подумай  перед  тим,  як  кинути  виклик  долі:  
а  раптом  вона  його  прийме.  -
Б.  Крутієр
------------------------------------------------

Не  зловити  вітру  в  полі,  марно  не  старайся,
А  от  з  долею  побитись,  спробуй,  не  вагайся.
Cядь,  подумай  про  причину:  чом  не  так  ласкава?
Чи  побачиш  там  провину,  що  так  долю  склала?
Все  згадай,  вдихни  повітря,  освіжись  водою.
Піт  солоний  з  чола  витри,  продовж  шлях  ходою.
Не  лети,  як  вітер  в  полі,  добре  все  обдумай.
До  мети  іди  поволі,  думки  не  розхлюпай.
Ще  згадай  про  свої  вчинки:  вони  творять  долю.
Погортай  усі  сторінки...  Жив  ти  похвалою?
І  ходив  у  лаврах  слави,  ніс  свій  дер  до  неба.
Поганенькі  згодом  справи.  Що  сказать?  Не  треба.
Доля    тут  підставить  ніжку:  падаєм,  як  з  дуба.
У  житті  нова  доріжка:  доля,  що  нелюба.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733266
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.05.2017
автор: Н-А-Д-І-Я